1️.Негайне реагування
- Невідкладно припинити прояви булінгу (словесні, психологічні, фізичні, кібербулінг).
- Забезпечити безпеку постраждалої дитини.
- Не ігнорувати ситуацію, навіть якщо вона здається «жартом» або «разовим конфліктом».
2.Фіксація факту
- Зафіксувати обставини події:
- дата, час, місце;
- учасники та свідки;
- форма прояву булінгу.
- За можливості зберегти докази:
- скріншоти повідомлень;
- записи з онлайн-уроків;
- письмові пояснення.
3️.Інформування адміністрації
- Негайно повідомити класного керівника.
- Поінформувати директора або заступника директора з виховної роботи.
- Передати зібрану інформацію та матеріали.
4️.Повідомлення практичного психолога / соціального педагога
- Залучити фахівців для:
- первинної оцінки ситуації;
- підтримки постраждалої дитини;
- роботи з усіма учасниками конфлікту.
5️.Взаємодія з батьками
- За дорученням адміністрації або спільно з нею:
- повідомити батьків (законних представників) постраждалої дитини;
- повідомити батьків дитини, яка вчинила булінг.
- Уникати звинувачень, дотримуватися етичного та конфіденційного підходу.
6️.Участь у роботі комісії
- Надати пояснення та матеріали комісії з розгляду випадків булінгу.
- Сприяти об’єктивному розгляду ситуації.
7.Подальше спостереження
- Здійснювати педагогічний супровід учнів:
- спостерігати за психологічним станом;
- попереджати повторні випадки.
- Інформувати адміністрацію у разі повторних проявів.
8️.Профілактична робота
- Проводити:
- бесіди з учнями;
- класні години;
- заходи з формування безпечного освітнього середовища.
- Підтримувати культуру поваги, толерантності та взаємної відповідальності.
Важливо пам’ятати:
Вчитель не проводить розслідування самостійно, а діє в межах своїх повноважень, забезпечуючи безпеку дитини та своєчасне інформування адміністрації.
